обовязувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обов’я́зувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обов’я́зуймо
2 особа обов’я́зуй обов’я́зуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обов’я́зуватиму обов’я́зуватимемо, обов’я́зуватимем
2 особа обов’я́зуватимеш обов’я́зуватимете
3 особа обов’я́зуватиме обов’я́зуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обов’я́зую обов’я́зуємо, обов’я́зуєм
2 особа обов’я́зуєш обов’я́зуєте
3 особа обов’я́зує обов’я́зують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обов’я́зуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обов’я́зував обов’я́зували
жін. р. обов’я́зувала
сер. р. обов’я́зувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обов’я́зуваний
Безособова форма
обов’я́зувано
Дієприслівник
обов’я́зувавши