обнімчитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обні́мчитися, обні́мчитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обні́мчімося, обні́мчімось, обні́мчімся | |
| 2 особа | обні́мчися, обні́мчись | обні́мчіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обні́мчуся, обні́мчусь | обні́мчимося, обні́мчимось, обні́мчимся |
| 2 особа | обні́мчишся | обні́мчитеся, обні́мчитесь |
| 3 особа | обні́мчиться | обні́мчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обні́мчився, обні́мчивсь | обні́мчилися, обні́мчились |
| жін.р. | обні́мчилася, обні́мчилась | |
| сер.р. | обні́мчилося, обні́мчилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обні́мчившись | ||