обнімчений 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обні́мчений обні́мчена обні́мчене обні́мчені
родовий обні́мченого обні́мченої обні́мченого обні́мчених
давальний обні́мченому обні́мченій обні́мченому обні́мченим
знахідний обні́мчений, обні́мченого обні́мчену обні́мчене обні́мчені, обні́мчених
орудний обні́мченим обні́мченою обні́мченим обні́мченими
місцевий на/в обні́мченому, обні́мченім на/в обні́мченій на/в обні́мченому, обні́мченім на/в обні́мчених