обночувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обночува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обночу́ймо
2 особа обночу́й обночу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обночу́ю обночу́ємо, обночу́єм
2 особа обночу́єш обночу́єте
3 особа обночу́є обночу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обночува́в обночува́ли
жін.р. обночува́ла
сер.р. обночува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обночува́вши