обникувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обни́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обни́куймо | |
| 2 особа | обни́куй | обни́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обни́куватиму | обни́куватимемо, обни́куватимем |
| 2 особа | обни́куватимеш | обни́куватимете |
| 3 особа | обни́куватиме | обни́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обни́кую | обни́куємо, обни́куєм |
| 2 особа | обни́куєш | обни́куєте |
| 3 особа | обни́кує | обни́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обни́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обни́кував | обни́кували |
| жін. р. | обни́кувала | |
| сер. р. | обни́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обни́кувавши | ||