обнатужуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обнату́жуватися, обнату́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обнату́жуймося, обнату́жуймось
2 особа обнату́жуйся, обнату́жуйсь обнату́жуйтеся, обнату́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обнату́жуватимуся, обнату́жуватимусь обнату́жуватимемося, обнату́жуватимемось, обнату́жуватимемся
2 особа обнату́жуватимешся обнату́жуватиметеся, обнату́жуватиметесь
3 особа обнату́жуватиметься обнату́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обнату́жуюся, обнату́жуюсь обнату́жуємося, обнату́жуємось, обнату́жуємся
2 особа обнату́жуєшся обнату́жуєтеся, обнату́жуєтесь
3 особа обнату́жується обнату́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обнату́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обнату́жувався, обнату́жувавсь обнату́жувалися, обнату́жувались
жін. р. обнату́жувалася, обнату́жувалась
сер. р. обнату́жувалося, обнату́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обнату́жувавшись