обнатужуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обнату́жуватися, обнату́жуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обнату́жуймося, обнату́жуймось | |
| 2 особа | обнату́жуйся, обнату́жуйсь | обнату́жуйтеся, обнату́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обнату́жуватимуся, обнату́жуватимусь | обнату́жуватимемося, обнату́жуватимемось, обнату́жуватимемся |
| 2 особа | обнату́жуватимешся | обнату́жуватиметеся, обнату́жуватиметесь |
| 3 особа | обнату́жуватиметься | обнату́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обнату́жуюся, обнату́жуюсь | обнату́жуємося, обнату́жуємось, обнату́жуємся |
| 2 особа | обнату́жуєшся | обнату́жуєтеся, обнату́жуєтесь |
| 3 особа | обнату́жується | обнату́жуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обнату́жуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обнату́жувався, обнату́жувавсь | обнату́жувалися, обнату́жувались |
| жін. р. | обнату́жувалася, обнату́жувалась | |
| сер. р. | обнату́жувалося, обнату́жувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обнату́жувавшись | ||