-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обнату́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обнату́жуймо
2 особа обнату́жуй обнату́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обнату́жуватиму обнату́жуватимемо, обнату́жуватимем
2 особа обнату́жуватимеш обнату́жуватимете
3 особа обнату́жуватиме обнату́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обнату́жую обнату́жуємо, обнату́жуєм
2 особа обнату́жуєш обнату́жуєте
3 особа обнату́жує обнату́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обнату́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обнату́жував обнату́жували
жін. р. обнату́жувала
сер. р. обнату́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обнату́жувавши

Словник синонімів

ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь - про роботу, обов’язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИпідсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. - Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг [Сава] її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).