обнатужитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обнату́житися, обнату́житись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обнату́жмося, обнату́жмось
2 особа обнату́жся обнату́жтеся, обнату́жтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обнату́жуся, обнату́жусь обнату́жимося, обнату́жимось, обнату́жимся
2 особа обнату́жишся обнату́житеся, обнату́житесь
3 особа обнату́житься обнату́жаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обнату́жився, обнату́живсь обнату́жилися, обнату́жились
жін.р. обнату́жилася, обнату́жилась
сер.р. обнату́жилося, обнату́жилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обнату́жившись