-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обнату́жити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обнату́жмо
2 особа обнату́ж обнату́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обнату́жу обнату́жимо, обнату́жим
2 особа обнату́жиш обнату́жите
3 особа обнату́жить обнату́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обнату́жив обнату́жили
жін.р. обнату́жила
сер.р. обнату́жило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обнату́жений
Безособова форма
обнату́жено
Дієприслівник
обнату́живши

Словник синонімів

ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь - про роботу, обов’язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИпідсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. - Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг [Сава] її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).