-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обнаро́дувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обнаро́дуймо
2 особа обнаро́дуй обнаро́дуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обнаро́дуватиму обнаро́дуватимемо, обнаро́дуватимем
2 особа обнаро́дуватимеш обнаро́дуватимете
3 особа обнаро́дуватиме обнаро́дуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа обнаро́дую обнаро́дуємо, обнаро́дуєм
2 особа обнаро́дуєш обнаро́дуєте
3 особа обнаро́дує обнаро́дують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обнаро́дуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обнаро́дував обнаро́дували
жін. р. обнаро́дувала
сер. р. обнаро́дувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обнаро́дуваний
Безособова форма
обнаро́дувано
Дієприслівник
обнаро́дувавши

Словник синонімів

ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИзі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ’ЯВЛЯ́ТИрідше,АНОНСУВА́ТИрідше,ОГЛАША́ТИзаст. - Док.: оголоси́ти, оповісти́ти, обнаро́дувати, проголоси́ти, видати, об’яви́ти, огласи́ти. - Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); Оповіщає всіх прив’язаний ярлик, Що сливу названо - Поліна Осипенко (М. Рильський); Полк знову притих. Командир мав зараз щось таке обнародувати (Ю. Смолич); Двадцять років тому цей трибун на.. сеймі 1573 року проголосив закон, за яким вперше шляхта польська загальним з’їздом обирала собі короля (І. Ле); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей); [Мусій:] Звелів [урядник],Щоб зараз я всім об’явив, Що є бумага від самого Від пристава станового (М. Кропивницький); На головних вулицях міста вже висять афіші, анонсуючи приїзд ансамблю (з газети); - Стражники їздили на конях, - розказував Грицько Вересай, - і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака).