обнадіяти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обнаді́яти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обнаді́ймо
2 особа обнаді́й обнаді́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обнаді́ю обнаді́ємо, обнаді́єм
2 особа обнаді́єш обнаді́єте
3 особа обнаді́є обнаді́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обнаді́яв обнаді́яли
жін.р. обнаді́яла
сер.р. обнаді́яло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обнаді́яний
Безособова форма
обнаді́яно
Дієприслівник
обнаді́явши