обнадіювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обнаді́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обнаді́юймо | |
| 2 особа | обнаді́юй | обнаді́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обнаді́юватиму | обнаді́юватимемо, обнаді́юватимем |
| 2 особа | обнаді́юватимеш | обнаді́юватимете |
| 3 особа | обнаді́юватиме | обнаді́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обнаді́юю | обнаді́юємо, обнаді́юєм |
| 2 особа | обнаді́юєш | обнаді́юєте |
| 3 особа | обнаді́ює | обнаді́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обнаді́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обнаді́ював | обнаді́ювали |
| жін. р. | обнаді́ювала | |
| сер. р. | обнаді́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обнаді́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| обнаді́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обнаді́ювавши | ||