обнадіювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив обнаді́ювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обнаді́юймо
2 особа обнаді́юй обнаді́юйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обнаді́юватиму обнаді́юватимемо, обнаді́юватимем
2 особа обнаді́юватимеш обнаді́юватимете
3 особа обнаді́юватиме обнаді́юватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обнаді́юю обнаді́юємо, обнаді́юєм
2 особа обнаді́юєш обнаді́юєте
3 особа обнаді́ює обнаді́юють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обнаді́юючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обнаді́ював обнаді́ювали
жін. р. обнаді́ювала
сер. р. обнаді́ювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обнаді́юваний
Безособова форма
обнаді́ювано
Дієприслівник
обнаді́ювавши