обнадіюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обнаді́юваний обнаді́ювана обнаді́юване обнаді́ювані
родовий обнаді́юваного обнаді́юваної обнаді́юваного обнаді́юваних
давальний обнаді́юваному обнаді́юваній обнаді́юваному обнаді́юваним
знахідний обнаді́юваний, обнаді́юваного обнаді́ювану обнаді́юване обнаді́ювані, обнаді́юваних
орудний обнаді́юваним обнаді́юваною обнаді́юваним обнаді́юваними
місцевий на/в обнаді́юваному, обнаді́юванім на/в обнаді́юваній на/в обнаді́юваному, обнаді́юванім на/в обнаді́юваних