обнадійливий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обнаді́йливий обнаді́йлива обнаді́йливе обнаді́йливі
родовий обнаді́йливого обнаді́йливої обнаді́йливого обнаді́йливих
давальний обнаді́йливому обнаді́йливій обнаді́йливому обнаді́йливим
знахідний обнаді́йливий обнаді́йливу обнаді́йливе обнаді́йливі
орудний обнаді́йливим обнаді́йливою обнаді́йливим обнаді́йливими
місцевий на/в обнаді́йливому, обнаді́йливім на/в обнаді́йливій на/в обнаді́йливому, обнаді́йливім на/в обнаді́йливих