-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обмі́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обмі́рюймо
2 особа обмі́рюй обмі́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обмі́рюватиму обмі́рюватимемо, обмі́рюватимем
2 особа обмі́рюватимеш обмі́рюватимете
3 особа обмі́рюватиме обмі́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обмі́рюю обмі́рюємо, обмі́рюєм
2 особа обмі́рюєш обмі́рюєте
3 особа обмі́рює обмі́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обмі́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обмі́рював обмі́рювали
жін. р. обмі́рювала
сер. р. обмі́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обмі́рюваний
Безособова форма
обмі́рювано
Дієприслівник
обмі́рювавши

Словник синонімів

МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ[ВИМІРЯ́ТИ], ЗАМІРЯ́ТИ[ЗАМІ́РЮВАТИ], ЗМІРЯ́ТИ[ЗМІ́РЮВАТИ], ОБМІ́РЮВАТИ[ОБМІРЯ́ТИ], ПРОМІ́РЮВАТИ[ПРОМІРЯ́ТИ] (все або багато); ВІДМІ́РЮВАТИ[ВІДМІРЯ́ТИ] (відмічати, відділяти щось); НАМІ́РЮВАТИ[НАМІРЯ́ТИ] (яку-небудь кількість чогось); РОЗМІРЯ́ТИ[РОЗМІ́РЮВАТИ] (визначати величину, розміри чогось, відстань між чимсь); ПРИМІРЯ́ТИ[ПРИМІ́РЮВАТИ] (надягати одяг, взуття, оздобу тощо, щоб визначити відповідність розміру). - Док.: помі́ряти, ви́міряти, ви́мірити, замі́ряти, змі́ряти, обмі́ряти, промі́рити, промі́ряти, відмі́ряти, намі́ряти, розмі́ряти, розмі́рити, примі́ряти. Отже цілісеньке літо міряли вони землі.. На осінь обміряли; взявся наш землемір списувати, скільки він наміряв (О. Кониський); Дід Йосип давав лад, вказував жінкам, які балки витягали із згарища, вимірював метром довжину (Д. Бедзик); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту (В. Кучер); На другий день повів я Івана у Вербки; зміряли його, огляділи та, забивши у колодки, і погнали у Катеринослав (О. Стороженко); Виловлену рибу зважують і промірюють (з газети); Треба було проміряти глибину гирла, щоб довідатись,чи можливе в нім судноплавство (З. Тулуб); Тихович, мов полковник той, визначує місце бойовища, відмірюючи ланцюгом стосажневий квадрат (М. Коцюбинський); Угорі вишикувались у чергу, і Гриша відміряв кожному по півчерпака, стараючись нікого не обділити (О. Гончар); Цього року березень розщедрився на сонце. Шкільний директор намірював двадцять п’ять градусів тепла в затінку (М. Томчаній); Ближче, понад дорогою, чоловіка з п’ять розмірюють поле (А. Головко); Будівничий з Бенедьом розмірював план і випальковував місце, куди мали копатися фундаменти (І. Франко); [Оленка (бере браслет і приміряє на руку):] Отже й до моєї руки пристає (І. Нечуй-Левицький); Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію (М. Коцюбинський).
I. ОБ’Ї́ЗДИТИ (їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь), ОБ’Ї́ХАТИ, ОБКОЛЕСИ́ТИ[ОБКОЛЕСУВА́ТИрозм.], ВИ́ЇЗДИТИ, ОБЛІТА́ТИпідсил., ОБКРУТИ́ТИрозм., ОБМІ́РЯТИрозм., ОБМІ́РИТИрозм. рідше. - Недок.: об’їжджа́ти, об’їзди́ти, обкру́чувати, обмі́рювати. Об’їздив я, дівчино, Села й города, Та не знайшов кращої Як ти, сирота (пісня); - Це надзвичайно! - сказав він Мічуріну, ще раз оглядаючись на сад. - Я об’їхав усю планету. Я бачив рослинний світ, але найголовніше про нього я збагнув тут (О. Довженко); За всі свої діяльні літа Юхим Наумович Нехай Уздовж і впоперек півсвіта Обколесив із краю в край (С. Воскрекасенко); Шофером Антон Зайченко виїздив на автомобілі всю Польщу (Т. Масенко); За цей час ми встигли облітати чотири повіти, знищити щось зо три денікінських загони (І. Кириленко); - У начальства машини: поки на велосипеді обкрутиш колгосп, воно в двох побуває (Ю. Збанацький); - Як тут [в Угорщині] Україну нагадує, братці! - збуджено озирався Хома на всі боки. - Може, це ми землю вже кругом обміряли та й знову додому повертаємось (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський); Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний); Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник). обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник).

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський); Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний); Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник). обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник).

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський); Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний); Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник). обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник).