обмірковуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обмірко́вуваний обмірко́вувана обмірко́вуване обмірко́вувані
родовий обмірко́вуваного обмірко́вуваної обмірко́вуваного обмірко́вуваних
давальний обмірко́вуваному обмірко́вуваній обмірко́вуваному обмірко́вуваним
знахідний обмірко́вуваний обмірко́вувану обмірко́вуване обмірко́вувані
орудний обмірко́вуваним обмірко́вуваною обмірко́вуваним обмірко́вуваними
місцевий на/в обмірко́вуваному, обмірко́вуванім на/в обмірко́вуваній на/в обмірко́вуваному, обмірко́вуванім на/в обмірко́вуваних