-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обмі́ритися, обмі́ритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обмі́рмося, обмі́рмось
2 особа обмі́рся обмі́ртеся, обмі́ртесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обмі́рюся, обмі́рюсь обмі́римося, обмі́римось, обмі́римся
2 особа обмі́ришся обмі́ритеся, обмі́ритесь
3 особа обмі́риться обмі́ряться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обмі́рився, обмі́ривсь обмі́рилися, обмі́рились
жін.р. обмі́рилася, обмі́рилась
сер.р. обмі́рилося, обмі́рилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обмі́рившись

Словник синонімів

ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ[СХИБНУ́ТИ], ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯрідше,ДА́ТИ МА́ХУрозм.,СПІТКНУ́ТИСЯ[СПОТИКНУ́ТИСЯ]розм.,ОСТУПИ́ТИСЯрозм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯрозм.,ПІДКОВЗНУТИСЯ[ПІДСКОВЗНУТИСЯ]розм.,ПРОМА́ЗАТИрозм.,ОСІКТИ́СЯрозм.,ЗМИЛИТИрозм. рідше,ОБМИЛИТИСЯдіал.,ЗБЛУДИ́ТИ діал.,УХИ́БИТИ[ВХИ́БИТИ] діал.,ОГУ́ЛИТИСЯ діал.,ПОЗІВА́ТИ діал.;ЗБИ́ТИСЯ, СПЛУ́ТАТИСЯ, СПЛУ́ТАТИ, НАБРЕХА́ТИрозм., ПРОБРЕХА́ТИСЯрозм. (припускатися помилки в розрахунках, розмові тощо); ОБМО́ВИТИСЯ (в розмові); ОБРАХУВА́ТИСЯ (при підрахунках); ОБМІ́РЯТИСЯ[ОБМІ́РИТИСЯ]розм. (міряючи). - Недок.: помиля́тися, хи́бити, прома́хуватися, давати ма́ху, спотика́тися, оступа́тися, підко́взуватися[підсковзуватися], ма́зати, прома́зувати, осіка́тися, блуди́ти, збива́тися, плу́татися, плу́тати, сплу́тувати, набрі́хувати, пробрі́хуватися, обмовля́тися, обрахо́вуватися, обмі́рюватися[обміря́тися]. Не помилилася громада, називаючи його патріотом... (М. Коцюбинський); Він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск. При цьому його не лякало, що він може десь оступитися, помилитися, схибити (О. Гончар); Панотець гірко промахнувся, надіючись, що їмость картатиме Йвана з таким самим завзятком, як він (Лесь Мартович); - Та ти вже панна, дівчино! А то я обмахнувся! Ти знаєш? Купив тобі м’яч (Ірина Вільде); Видно, їм [поліцаям] таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в’язень! (Ю. Збанацький); Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать (прислів’я); У тебе є мудрі наставники, твої друзі, твої старші керівники, які тебе і поскубти можуть, і підтримати, якщо спотикнешся (М. Чабанівський); - Вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хистку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький); - Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся (Ю. Мушкетик); - Призначив я його [Преображенського], а в самого чорти скребуть. Треба було б таки порадитись спочатку. Ти більше стикавсяз ним по роботі, скажи: промазав я здорово? (І. Ле); - А на нашому [панові] - осікся [Харко]. Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав - та пізно вже... (Панас Мирний); Де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"); - Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, - сказала я, обмилившися з радощів (Ганна Барвінок); Ах, полюбив, не зблудив (пісня); - Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (І. Франко); Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю (Словник Б. Грінченка); На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук (І. Франко); - Дозвольте вже мені самому розповідати далі, а ви слухайте, бо я можу збитися (Ю. Яновський); Хлопчину повсякчас Бартоломієм тут хрестили, чи Матвієм. А щоб не сплутатись, доточували всі їм Дотепні прізвиська, що з ними і росли (переклад М. Рильського); Він теж стомився від спеки і ледве підшукує слова, щоб нічого не забути і не сплутати (З. Тулуб); Набрехати в підрахунках; Жаль, що я не знаю, яке, власне, "незнаття фактів" (помилки?) мені закида Кон[иський]. Може, я справді в чому-небудь пробрехався (М. Драгоманов); Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха. Адже на світі так - де радість, там і скруха (переклад В. Мисика); Цифри до плану він вводив з пересторогою, щоб, боронь Боже, на чомусь не обрахуватись (П. Оровецький).