-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обміня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обміня́ймо
2 особа обміня́й обміня́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обміня́ю обміня́ємо, обміня́єм
2 особа обміня́єш обміня́єте
3 особа обміня́є обміня́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обміня́в обміня́ли
жін.р. обміня́ла
сер.р. обміня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обмі́няний
Безособова форма
обмі́няно
Дієприслівник
обміня́вши

Словник синонімів

МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ[ЗАМІ́НЮВАТИ], ЗМІ́НЮВАТИ[ЗМІНЯ́ТИ] (брати, використовувати одне замість одного); ПЕРЕМІНЯ́ТИ[ПЕРЕМІ́НЮВАТИ] (що-небудь чимсь іншим, на щось інше; робити в чомусь певні зміни); ПІДМІНЯ́ТИ[ПІДМІ́НЮВАТИ] (звичайно непомітно); ВИМІ́НЮВАТИ (що-небудь за щось). - Док.: поміня́ти, обміня́ти, проміня́ти, розміня́ти, заміни́ти, зміни́ти, переміни́ти, підміни́ти, ви́міняти. - Молодець, синку! Неміняй на солодкий пиріг свою гідність (І. Багмут); Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі (М. Стельмах); - Здорові були, хлопці! - Здорова, лисичко-сестричко! - Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок! - Добре, - кажуть (казка); Прислав Болеслав свого єпископа з жаданням розміняти на Бузі доньку на княгиню Ярославову (П. Загребельний); Якось лагодив я на хазяйській хатині димаря: цеглу, що вивітрилась, заміняв новою (І. Муратов); Стальні електроди розтоплювались, коротшали. Сахно змінював їх мало не одним духом (В. Собко); Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирних часових (Т. Шевченко); До самого вечора жінки мерзли на магістратськім подвір’ю, перемінювали на собі хустки, аби їх не пізнати і не мож було їх вигнати (В. Стефаник); - Пам’ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (М. Стельмах); І самопал, і пучечку пороху Гриць виміняв за кишенькового ножичка (Д. Ткач).

Словник фразеологізмів

обміня́ти (обміни́ти) хліб [святи́й], етн. Дати або дістати згоду на шлюб; домовитися про одруження. А Терешко з Мотрею Запотічною хліб святий уже обміняли, й мало бути весілля (М. Грушевський); Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли (Панас Мирний); Євмен Скоряк дочки не віддав. Хвалились старости, що навіть був й похвалив молодого Остапа, а хліба таки й не обмінив (А. Головко).

обміня́ти (обміни́ти) хліб [святи́й], етн. Дати або дістати згоду на шлюб; домовитися про одруження. А Терешко з Мотрею Запотічною хліб святий уже обміняли, й мало бути весілля (М. Грушевський); Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли (Панас Мирний); Євмен Скоряк дочки не віддав. Хвалились старости, що навіть був й похвалив молодого Остапа, а хліба таки й не обмінив (А. Головко).