-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обміни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обміні́мо, обміні́м
2 особа обміни́ обміні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обміню́ обмі́нимо, обмі́ним
2 особа обмі́ниш обмі́ните
3 особа обмі́нить обмі́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обміни́в обміни́ли
жін.р. обміни́ла
сер.р. обміни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обмі́нений
Безособова форма
обмі́нено
Дієприслівник
обміни́вши

Словник фразеологізмів

обміня́ти (обміни́ти) хліб [святи́й], етн. Дати або дістати згоду на шлюб; домовитися про одруження. А Терешко з Мотрею Запотічною хліб святий уже обміняли, й мало бути весілля (М. Грушевський); Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли (Панас Мирний); Євмен Скоряк дочки не віддав. Хвалились старости, що навіть був й похвалив молодого Остапа, а хліба таки й не обмінив (А. Головко).

обміня́ти (обміни́ти) хліб [святи́й], етн. Дати або дістати згоду на шлюб; домовитися про одруження. А Терешко з Мотрею Запотічною хліб святий уже обміняли, й мало бути весілля (М. Грушевський); Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли (Панас Мирний); Євмен Скоряк дочки не віддав. Хвалились старости, що навіть був й похвалив молодого Остапа, а хліба таки й не обмінив (А. Головко).