обмізковуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обмізко́вуваний обмізко́вувана обмізко́вуване обмізко́вувані
родовий обмізко́вуваного обмізко́вуваної обмізко́вуваного обмізко́вуваних
давальний обмізко́вуваному обмізко́вуваній обмізко́вуваному обмізко́вуваним
знахідний обмізко́вуваний, обмізко́вуваного обмізко́вувану обмізко́вуване обмізко́вувані, обмізко́вуваних
орудний обмізко́вуваним обмізко́вуваною обмізко́вуваним обмізко́вуваними
місцевий на/в обмізко́вуваному, обмізко́вуванім на/в обмізко́вуваній на/в обмізко́вуваному, обмізко́вуванім на/в обмізко́вуваних