обмізкований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обмізко́ваний обмізко́вана обмізко́ване обмізко́вані
родовий обмізко́ваного обмізко́ваної обмізко́ваного обмізко́ваних
давальний обмізко́ваному обмізко́ваній обмізко́ваному обмізко́ваним
знахідний обмізко́ваний обмізко́вану обмізко́ване обмізко́вані
орудний обмізко́ваним обмізко́ваною обмізко́ваним обмізко́ваними
місцевий на/в обмізко́ваному, обмізко́ванім на/в обмізко́ваній на/в обмізко́ваному, обмізко́ванім на/в обмізко́ваних