-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обмурува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обмуру́ймо
2 особа обмуру́й обмуру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обмуру́ю обмуру́ємо, обмуру́єм
2 особа обмуру́єш обмуру́єте
3 особа обмуру́є обмуру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обмурува́в обмурува́ли
жін.р. обмурува́ла
сер.р. обмурува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обмуро́ваний
Безособова форма
обмуро́вано
Дієприслівник
обмурува́вши

Словник синонімів

ОБКЛА́СТИ[ОБІКЛА́СТИрідше] (покрити чимось усю поверхню чого-небудь); ОБЛОЖИ́ТИ, ОБМОСТИ́ТИ, ОБЛИЦЮВА́ТИбуд.,ОБЛИЧКУВА́ТИбуд.,ВИ́КЛАСТИ, ОБМУРУВА́ТИ, ОБКАМЕНУВА́ТИдіал. (цеглою, камінням). - Недок.: обклада́ти, обмо́щувати, облицьо́вувати, обличко́вувати, личкува́ти, виклада́ти, обмуро́вувати. Працювали швидко, обкладаючи окоп твердим корінням і корчомаками, знайденими у яру (Григорій Тютюнник); Вони.. зробили їй гніздечко, обложили його пір’ячком, і посадили туди качечку, а самі знову пішли по грибки (казка); Вони хутром закутали їй ноги, обмостили княгиню (С. Скляренко); Ситал - новий мікрокристалічний матеріал.. Його плитами облицьовують стіни, підлогу (з газети); Горбик виклали дерном і пересадили сюди з землею кущик глоду (В. Петльований); У Вишні, трохи за селом, були три гарячі джерела.. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Ірина Вільде).