обмурований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обмуро́ваний обмуро́вана обмуро́ване обмуро́вані
родовий обмуро́ваного обмуро́ваної обмуро́ваного обмуро́ваних
давальний обмуро́ваному обмуро́ваній обмуро́ваному обмуро́ваним
знахідний обмуро́ваний обмуро́вану обмуро́ване обмуро́вані
орудний обмуро́ваним обмуро́ваною обмуро́ваним обмуро́ваними
місцевий на/в обмуро́ваному, обмуро́ванім на/в обмуро́ваній на/в обмуро́ваному, обмуро́ванім на/в обмуро́ваних