ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ[РИШТУВА́ТИ]розм.,ЗНАРЯДЖА́ТИдіал.,ЗРЯДЖА́ТИдіал.,ПОРЯДЖА́ТИдіал.,ОПОРЯ́ДЖУВАТИрідко;ОБМУНДИРО́ВУВАТИ (забезпечувати обмундируванням). - Док.: зібра́ти, споряди́ти, зладна́ти, опоряди́ти, зрихтува́ти, знаряди́ти, зряди́ти, поряди́ти, обмундирува́ти. Ти збирай мене знов у мандрівку (М. Нагнибіда); - Паніматко! Спорядіть обох [синів]: пан звелів і Василя брати! (Марко Вовчок); Лагодила [мати] їх [синів] цілу ніч у дорогу (В. Стефаник); Вернуся, мамо, трактористом До села. Починай ладнать харчі, Виїжджаю уночі (О. Підсуха); - Ідіть, ідіть, мені лаштуйте все, що треба у дорогу! (П. Тичина); Фронт подався. Станіслав кинули раптово. Анатоль не встиг навіть опорядити своєї валізки (Я. Качура); [Онися:] Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі. Їх риштують у дорогу (Д. Бедзик); Треба синів на чужину зряджати (Марко Вовчок). - Пор. 1. готува́ти.