обмундирований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обмундиро́ваний обмундиро́вана обмундиро́ване обмундиро́вані
родовий обмундиро́ваного обмундиро́ваної обмундиро́ваного обмундиро́ваних
давальний обмундиро́ваному обмундиро́ваній обмундиро́ваному обмундиро́ваним
знахідний обмундиро́ваний, обмундиро́ваного обмундиро́вану обмундиро́ване обмундиро́вані, обмундиро́ваних
орудний обмундиро́ваним обмундиро́ваною обмундиро́ваним обмундиро́ваними
місцевий на/в обмундиро́ваному, обмундиро́ванім на/в обмундиро́ваній на/в обмундиро́ваному, обмундиро́ванім на/в обмундиро́ваних