-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив обмо́чуватися, обмо́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обмо́чуймося, обмо́чуймось
2 особа обмо́чуйся, обмо́чуйсь обмо́чуйтеся, обмо́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обмо́чуватимуся, обмо́чуватимусь обмо́чуватимемося, обмо́чуватимемось, обмо́чуватимемся
2 особа обмо́чуватимешся обмо́чуватиметеся, обмо́чуватиметесь
3 особа обмо́чуватиметься обмо́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обмо́чуюся, обмо́чуюсь обмо́чуємося, обмо́чуємось, обмо́чуємся
2 особа обмо́чуєшся обмо́чуєтеся, обмо́чуєтесь
3 особа обмо́чується обмо́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обмо́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обмо́чувався, обмо́чувавсь обмо́чувалися, обмо́чувались
жін. р. обмо́чувалася, обмо́чувалась
сер. р. обмо́чувалося, обмо́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обмо́чувавшись

Словник синонімів

НАМО́КНУТИ[НАМО́КТИ] (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ[ПРОМО́КТИ]підсил.,ВИ́МОКНУТИ[ВИ́МОКТИ]підсил.;ЗМО́КНУТИ[ЗМО́КТИ]підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ[ЗАМО́КТИ] (перев. про неживі предмети); ОБМО́КНУТИ[ОБМО́КТИ] (перев. про істоти - з різних боків); ЗАМОЧИ́ТИСЯрозм.,НАМОЧИ́ТИСЯрозм.,ОБМОЧИ́ТИСЯрозм. (про людей); ПРОМОЧИ́ТИСЯ (просякнути якоюсь рідиною); ЗВОЛО́ЖИТИСЯ, ЗВОЛОЖНІ́ТИ, ЗВОГЧІ́ТИрідше,ВІДВОЛО́ЖИТИСЯ, ВІДВОЛО́ГНУТИ[ВІДВОЛО́ГТИ] (стати вогким, вологим від чого-небудь); ЗМОКРІ́ТИ (просочившись водою, вологою, потом, стати мокрим); ПРОМОКРІ́ТИ (перев. про неживий предмет - змокріти);ПІДМО́КНУТИ (місцями, трохи або знизу). - Недок.: намока́ти, мо́кнути[мо́кти], промока́ти, вимока́ти, обмока́ти, змока́ти, замока́ти, замо́чуватися, намо́чуватися, обмо́чуватися, мочи́тисярозм.рідшепромо́чуватися, зволо́жуватися, відволо́жуватися, мокрі́ти, підмока́ти. Все дужче намокала шинель (А. Шиян); Катерина вся промокла, промерзла, іде по липкій багнюці (С. Чорнобривець); Заєць вимок під дощем. Заєць плаче під кущем (Л. Первомайський); Бігала по селу, змокла, на качан змерзла (М. Коцюбинський); Замокли сухарі, і цукор одмокрів (М. Рильський); - Та скакай сміливо! Як трохи замочишся, то висохнеш, - сміявся Михалчевський з другого берега (І. Нечуй-Левицький); [Левко:] Ач, як намочився, хоч викручуй!.. [Харко:] У ярмарку був!.. (М. Кропивницький); Скочив дрозд у калюжу, у воді обмочився (І. Франко); Після грози з дощем.. повітря зволожилось (В. Гжицький); Ніна сиділа приголомшена, почувала, як у неї зволожніли пальці (О. Гуреїв); Дощ позаливав усе: порох звогчів, мушкети не беруть (Я. Качура); Он і покрівля на шопі прогнила, взимку дрова відволожаться (А. Хорунжий); Сіно відвологло й поїло повітря багатими пахощами (І. Чендей); Піт стікав у нього по щоках на підборіддя, волосся на голові змокріло й злиплось (В. Козаченко); Марія глянула на стелю. От бач, і знову помокріла (І. Цюпа). - Пор. розмока́ти.