-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обмочи́тися, обмочи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обмочі́мося, обмочі́мось, обмочі́мся
2 особа обмочи́ся, обмочи́сь обмочі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обмочу́ся, обмочу́сь обмо́чимося, обмо́чимось, обмо́чимся
2 особа обмо́чишся обмо́читеся, обмо́читесь
3 особа обмо́читься обмо́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обмочи́вся, обмочи́всь обмочи́лися, обмочи́лись
жін.р. обмочи́лася, обмочи́лась
сер.р. обмочи́лося, обмочи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обмочи́вшись

Словник синонімів

НАМО́КНУТИ[НАМО́КТИ] (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ[ПРОМО́КТИ]підсил.,ВИ́МОКНУТИ[ВИ́МОКТИ]підсил.;ЗМО́КНУТИ[ЗМО́КТИ]підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ[ЗАМО́КТИ] (перев. про неживі предмети); ОБМО́КНУТИ[ОБМО́КТИ] (перев. про істоти - з різних боків); ЗАМОЧИ́ТИСЯрозм.,НАМОЧИ́ТИСЯрозм.,ОБМОЧИ́ТИСЯрозм. (про людей); ПРОМОЧИ́ТИСЯ (просякнути якоюсь рідиною); ЗВОЛО́ЖИТИСЯ, ЗВОЛОЖНІ́ТИ, ЗВОГЧІ́ТИрідше,ВІДВОЛО́ЖИТИСЯ, ВІДВОЛО́ГНУТИ[ВІДВОЛО́ГТИ] (стати вогким, вологим від чого-небудь); ЗМОКРІ́ТИ (просочившись водою, вологою, потом, стати мокрим); ПРОМОКРІ́ТИ (перев. про неживий предмет - змокріти);ПІДМО́КНУТИ (місцями, трохи або знизу). - Недок.: намока́ти, мо́кнути[мо́кти], промока́ти, вимока́ти, обмока́ти, змока́ти, замока́ти, замо́чуватися, намо́чуватися, обмо́чуватися, мочи́тисярозм.рідшепромо́чуватися, зволо́жуватися, відволо́жуватися, мокрі́ти, підмока́ти. Все дужче намокала шинель (А. Шиян); Катерина вся промокла, промерзла, іде по липкій багнюці (С. Чорнобривець); Заєць вимок під дощем. Заєць плаче під кущем (Л. Первомайський); Бігала по селу, змокла, на качан змерзла (М. Коцюбинський); Замокли сухарі, і цукор одмокрів (М. Рильський); - Та скакай сміливо! Як трохи замочишся, то висохнеш, - сміявся Михалчевський з другого берега (І. Нечуй-Левицький); [Левко:] Ач, як намочився, хоч викручуй!.. [Харко:] У ярмарку був!.. (М. Кропивницький); Скочив дрозд у калюжу, у воді обмочився (І. Франко); Після грози з дощем.. повітря зволожилось (В. Гжицький); Ніна сиділа приголомшена, почувала, як у неї зволожніли пальці (О. Гуреїв); Дощ позаливав усе: порох звогчів, мушкети не беруть (Я. Качура); Он і покрівля на шопі прогнила, взимку дрова відволожаться (А. Хорунжий); Сіно відвологло й поїло повітря багатими пахощами (І. Чендей); Піт стікав у нього по щоках на підборіддя, волосся на голові змокріло й злиплось (В. Козаченко); Марія глянула на стелю. От бач, і знову помокріла (І. Цюпа). - Пор. розмока́ти.