-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обмоло́чувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмоло́чуймо |
| 2 особа | обмоло́чуй | обмоло́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмоло́чуватиму | обмоло́чуватимемо, обмоло́чуватимем |
| 2 особа | обмоло́чуватимеш | обмоло́чуватимете |
| 3 особа | обмоло́чуватиме | обмоло́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмоло́чую | обмоло́чуємо, обмоло́чуєм |
| 2 особа | обмоло́чуєш | обмоло́чуєте |
| 3 особа | обмоло́чує | обмоло́чують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обмоло́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмоло́чував | обмоло́чували |
| жін. р. | обмоло́чувала |
| сер. р. | обмоло́чувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| обмоло́чуваний |
| Безособова форма |
| обмоло́чувано |
| Дієприслівник |
| обмоло́чувавши |
Словник синонімів
МОЛОТИ́ТИ (вибивати зерно з колосся, волоття, стручків тощо), ПРОМОЛО́ЧУВАТИ, РОЗМОЛО́ЧУВАТИ (розбиваючи, подрібнюючи); ГАРМА́НИТИ заст., ГАРМАНУВА́ТИ заст. (тягаючи кіньми або волами коток чи колоду); ЗМОЛО́ЧУВАТИ, ОБМОЛО́ЧУВАТИ (певну кількість збіжжя); УМОЛО́ЧУВАТИ [ВМОЛО́ЧУВАТИ] (частину чогось). - Док.: змолоти́ти, помолоти́ти, промолоти́ти, розмолоти́ти, згарманува́ти, обмолоти́ти, умолоти́ти [вмолоти́ти], околоти́ти [околотува́ти] розм. (нерозв’язані снопи). Хліб складали в стіжки й молотили на току проти неба або гарманували кіньми й волами (І. Нечуй-Левицький); У полі косили, а тут [на гармані] одразу ж і гарманили (Я. Баш); - Хліб, як змолотиш, не продавай, щоб була своя мука... (М. Коцюбинський); В сінях Катерина обмолочувала снопи вівса (С. Чорнобривець); - Вівса чи жита продати можна б, кажу. Ще не все поїли, - умолоти́ (Ганна Барвінок).