обмокувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обмо́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмо́куймо | |
| 2 особа | обмо́куй | обмо́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмо́куватиму | обмо́куватимемо, обмо́куватимем |
| 2 особа | обмо́куватимеш | обмо́куватимете |
| 3 особа | обмо́куватиме | обмо́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмо́кую | обмо́куємо, обмо́куєм |
| 2 особа | обмо́куєш | обмо́куєте |
| 3 особа | обмо́кує | обмо́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обмо́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обмо́кував | обмо́кували |
| жін. р. | обмо́кувала | |
| сер. р. | обмо́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмо́куваний | ||
| Безособова форма | ||
| обмо́кувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обмо́кувавши | ||