обмокувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обмо́кувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обмо́куймо
2 особа обмо́куй обмо́куйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обмо́куватиму обмо́куватимемо, обмо́куватимем
2 особа обмо́куватимеш обмо́куватимете
3 особа обмо́куватиме обмо́куватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обмо́кую обмо́куємо, обмо́куєм
2 особа обмо́куєш обмо́куєте
3 особа обмо́кує обмо́кують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обмо́куючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обмо́кував обмо́кували
жін. р. обмо́кувала
сер. р. обмо́кувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обмо́куваний
Безособова форма
обмо́кувано
Дієприслівник
обмо́кувавши