-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обмо́вник обмо́вники
родовий обмо́вника обмо́вників
давальний обмо́вникові, обмо́внику обмо́вникам
знахідний обмо́вника обмо́вників
орудний обмо́вником обмо́вниками
місцевий на/в обмо́вникові, обмо́внику на/в обмо́вниках
кличний обмо́внику обмо́вники

Словник синонімів

ГАНЬБИ́ТЕЛЬ (той, хто обмовляє кого-небудь), ОБМО́ВНИК, ОГУ́ДНИК, ОБСУ́ДАрозм.Марко гостро напустився на обмовника..: - Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі (К. Гордієнко); - Ти, обсудо якась! - кричала Варвара. - Розповідай ліпше по селі за себе.., а не за мене (Лесь Мартович). - Пор. накле́пник.
НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧрозм., ПОКЛЕ́ПНИКрідко;ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОРкнижн. (той, хто вдається до інсинуації); ПАСКВІЛЯ́НТ (про автора твору наклепницького характеру). Інша справа Колишев, той не приховував зневаги до Лобана і якось на засіданні бюро назвав його наклепником і кар’єристом (М. Зарудний); Марко гостро напустився на обмовника..: - Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко); В своїй.. критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Франко).