НА́КЛЕП (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь), ПО́КЛЕПрідко;ОБМО́ВА, НАГОВІ́Р, НАМО́ВАперев.мн. (несправедливе звинувачення в чому-небудь); ІНСИНУА́ЦІЯкнижн. (злісний наклеп, перев. у пресі, офіційних висловлюваннях);ПА́СКВІЛЬ (про твір наклепницького характеру). - Ні на кого наклепу не звели [батьки], ні обмови, вуста свої ніякою брехнею не опоганили... (О. Гончар); Хіба не бува на чоловіка наговорів (Г. Квітка-Основ’яненко); Земвідділівська молодь не боялася ніяких чисток, отож.. не звертала на ті намови [щодо Сеспеля] ніякісінької уваги (Ю. Збанацький); - Я позачергово вимагаю слова, щоб дати відсіч на.. ці жалюгідні інсинуації (Ю. Шовкопляс); - Панове. Сьогодні уночі якась злочинна рука насмілилася в наших стінах наклеїти пасквіля на пана Бублика і пана Сокола (Я. Качура). - Пор. наші́птування.