обмитити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(обкласти митом) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив обми́тити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обми́тьмо
2 особа обми́ть обми́тьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обми́чу обми́тимо, обми́тим
2 особа обми́тиш обми́тите
3 особа обми́тить обми́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обми́тив обми́тили
жін.р. обми́тила
сер.р. обми́тило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обми́тивши