-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обми́слювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обми́слюймо |
| 2 особа | обми́слюй | обми́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обми́слюватиму | обми́слюватимемо, обми́слюватимем |
| 2 особа | обми́слюватимеш | обми́слюватимете |
| 3 особа | обми́слюватиме | обми́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обми́слюю | обми́слюємо, обми́слюєм |
| 2 особа | обми́слюєш | обми́слюєте |
| 3 особа | обми́слює | обми́слюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обми́слюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обми́слював | обми́слювали |
| жін. р. | обми́слювала |
| сер. р. | обми́слювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| обми́слювавши |
Словник синонімів
ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯ розм., ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ розм., РОЗВАЖА́ТИ розм., МУДРУВА́ТИ розм., ОБЧИ́СЛЮВАТИ розм. рідше; ДОДУ́МУВАТИ, ДОМІРКО́ВУВАТИ розм., ДОМИ́СЛЮВАТИ розм. (остаточно, до кінця); ВИВА́ЖУВАТИ, ЗВА́ЖУВАТИ (даючи оцінку фактам, деталям і т. ін.); ПЕРЕЖО́ВУВАТИ розм. (знову, багато разів обдумувати). - Док.: обду́мати, проду́мати, обміркува́ти, поміркува́ти, розміркува́ти, обми́слити, обмізкува́ти, розду́мати, розсуди́ти, примі́ритися, приці́литися, розва́жити, помудрува́ти, обчи́слити, обревізува́ти рідше доду́мати, доміркува́ти, доми́слити, ви́важити, зва́жити, пережува́ти. Одна потіха, що, гуляючи, обдумую дещо, а в негоду кілком сиджу за столом (М. Коцюбинський); Василь Іванович, напевно, все вже продумав з погляду стратегії (А. Головко); А Цітерея тим часом новий обмірковує задум (М. Зеров); Цар слова її [цариці] обмислив, В думці все як слід обчислив, І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський); Став я обмишляти і надумався так, що лучче поспитаюся я перш того співу (Марко Вовчок); Навмисне замкнув [двері Федір] зсередини, аби побути на самоті, обмізкувати все (Є. Куртяк); Помирившись з Яковом, вона тепер роздумує, як би то помирить його ще з свекром (Панас Мирний); Спершу треба розсудити, а тоді робити (прислів’я); - Там [на шахті] уже кілька комісій побувало, все приміряються, як ліпше загнуздати пливуна, - неохоче пояснював Остап (М. Ю. Тарновський); - Довго я мудрував, де б мені.. достати той пачпорт [паспорт] (О. Бодянський); Меккінець подумав трохи і закінчив: - Я сказав усе. За тобою слово. Можеш його зараз мені не говорити, а добре доміркувати (О. Досвітній); Не зразу я домислив, сивий, Як це забуть - моє, твоє... А бачу нині: тут кує Рільник життя своє щасливе (М. Рильський); Він думав усю дорогу, виважував, пригадував (Ю. Мушкетик); Ревно стежила вона [Евеліна] за Бальзаком. Вивчала кожний крок, зважувала кожний вислів (Н. Рибак); Саїд знов спинився й довго пережовував сказане (І. Ле). - Пор. 1. ду́мати.