обметуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обме́туваний обме́тувана обме́туване обме́тувані
родовий обме́туваного обме́туваної обме́туваного обме́туваних
давальний обме́туваному обме́туваній обме́туваному обме́туваним
знахідний обме́туваний, обме́туваного обме́тувану обме́туване обме́тувані, обме́туваних
орудний обме́туваним обме́туваною обме́туваним обме́туваними
місцевий на/в обме́туваному, обме́туванім на/в обме́туваній на/в обме́туваному, обме́туванім на/в обме́туваних