обмежуватися 2 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(задовольнятися чимось незначним; не виходити за межі чого-небудь)
Словник відмінків
Інфінітив | обме́жуватися, обме́жуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обме́жуймося, обме́жуймось | |
2 особа | обме́жуйся, обме́жуйсь | обме́жуйтеся, обме́жуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обме́жуватимуся, обме́жуватимусь | обме́жуватимемося, обме́жуватимемось, обме́жуватимемся |
2 особа | обме́жуватимешся | обме́жуватиметеся, обме́жуватиметесь |
3 особа | обме́жуватиметься | обме́жуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обме́жуюся, обме́жуюсь | обме́жуємося, обме́жуємось, обме́жуємся |
2 особа | обме́жуєшся | обме́жуєтеся, обме́жуєтесь |
3 особа | обме́жується | обме́жуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обме́жуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обме́жувався, обме́жувавсь | обме́жувалися, обме́жувались |
жін. р. | обме́жувалася, обме́жувалась | |
сер. р. | обме́жувалося, обме́жувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обме́жувавшись |
Словник синонімів
-2-
дієслово доконаного виду
(позначити межами свою ділянку)
Словник відмінків
Інфінітив | обме́жуватися, обме́жуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обме́жуймося, обме́жуймось | |
2 особа | обме́жуйся, обме́жуйсь | обме́жуйтеся, обме́жуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обме́жуватимуся, обме́жуватимусь | обме́жуватимемося, обме́жуватимемось, обме́жуватимемся |
2 особа | обме́жуватимешся | обме́жуватиметеся, обме́жуватиметесь |
3 особа | обме́жуватиметься | обме́жуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обме́жуюся, обме́жуюсь | обме́жуємося, обме́жуємось, обме́жуємся |
2 особа | обме́жуєшся | обме́жуєтеся, обме́жуєтесь |
3 особа | обме́жується | обме́жуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обме́жуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обме́жувався, обме́жувавсь | обме́жувалися, обме́жувались |
жін. р. | обме́жувалася, обме́жувалась | |
сер. р. | обме́жувалося, обме́жувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обме́жувавшись |
Словник синонімів
Словник відмінків
Інфінітив | обмежува́тися, обмежува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обмежу́ймося, обмежу́ймось | |
2 особа | обмежу́йся, обмежу́йсь | обмежу́йтеся, обмежу́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обмежу́юся, обмежу́юсь | обмежу́ємося, обмежу́ємось, обмежу́ємся |
2 особа | обмежу́єшся | обмежу́єтеся, обмежу́єтесь |
3 особа | обмежу́ється | обмежу́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обмежува́вся, обмежува́всь | обмежува́лися, обмежува́лись |
жін.р. | обмежува́лася, обмежува́лась | |
сер.р. | обмежува́лося, обмежува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обмежува́вшись |