-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обме́женість  
родовий обме́женості  
давальний обме́женості  
знахідний обме́женість  
орудний обме́женістю  
місцевий на/в обме́женості  
кличний обме́женосте*  

Словник антонімів

БЕЗМЕЖНИЙ ОБМЕЖЕНИЙ
Який не має видимих меж, безкраїй, безкрайній, неозорий, неоглядний. Зі встановленими певними межами чого-н., незначний, малий.
Безмежний, а, е ~  обмежений, а, е горизонт, країна, луг, лука, площа, поле, простір, степ, сторона. Бути, стати безмежнимобмеженим. Надто, досить, дуже, мабуть, надзвичайно безмежнийобмежений.
На Україні густі садки, повноводний Дніпро, безмежні лани і степи простягаються аж до Чорного моря (П. Панч). На вкрай обмеженій площі збудували дитячий майданчик (З газет).
Безмежність ~обмеженість, безмежжя ~обмеження; безкраїй ~обмежений, безкрайній ~незначний, неозорий ~обмежений Пор. ще: ТІСНИЙ ~ ПРОСТОРИЙ