-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обме́ження обме́ження
родовий обме́ження обме́жень
давальний обме́женню обме́женням
знахідний обме́ження обме́ження
орудний обме́женням обме́женнями
місцевий на/в обме́женні, обме́женню на/в обме́женнях
кличний обме́ження* обме́ження*

Словник антонімів

БЕЗМЕЖНИЙ ОБМЕЖЕНИЙ
Який не має видимих меж, безкраїй, безкрайній, неозорий, неоглядний. Зі встановленими певними межами чого-н., незначний, малий.
Безмежний, а, е ~  обмежений, а, е горизонт, країна, луг, лука, площа, поле, простір, степ, сторона. Бути, стати безмежнимобмеженим. Надто, досить, дуже, мабуть, надзвичайно безмежнийобмежений.
На Україні густі садки, повноводний Дніпро, безмежні лани і степи простягаються аж до Чорного моря (П. Панч). На вкрай обмеженій площі збудували дитячий майданчик (З газет).
Безмежність ~обмеженість, безмежжя ~обмеження; безкраїй ~обмежений, безкрайній ~незначний, неозорий ~обмежений Пор. ще: ТІСНИЙ ~ ПРОСТОРИЙ