-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обма́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обма́рюймо
2 особа обма́рюй обма́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обма́рюватиму обма́рюватимемо, обма́рюватимем
2 особа обма́рюватимеш обма́рюватимете
3 особа обма́рюватиме обма́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обма́рюю обма́рюємо, обма́рюєм
2 особа обма́рюєш обма́рюєте
3 особа обма́рює обма́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обма́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обма́рював обма́рювали
жін. р. обма́рювала
сер. р. обма́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обма́рюваний
Безособова форма
обма́рювано
Дієприслівник
обма́рювавши

Словник синонімів

ВИМРІ́ЮВАТИ (створювати в уяві, думках, мріях), ВИМРІВА́ТИ, ВИМА́РЮВАТИ, ОБМА́РЮВАТИрідко;ОМРІ́ЮВАТИ (виношувати в думках). - Док.: ви́мріяти, ви́марити, обма́рити, омрі́яти. Її я вимріяв собі в ночах глухих безсонних... (В. Сосюра); Радість прийшла несподівана й зовсім не тоді і не так, як вона вимрівала (С. Васильченко); Вовтузиться [Устина].., водить розплющеними очима по хатній прозорій темряві й щось вимарює собі (С. Васильченко); Ти омріював не раз любов - Дорогої, жданої дружини (А. Турчинська).