-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обма́нливий обма́нлива обма́нливе обма́нливі
родовий обма́нливого обма́нливої обма́нливого обма́нливих
давальний обма́нливому обма́нливій обма́нливому обма́нливим
знахідний обма́нливий обма́нливу обма́нливе обма́нливі
орудний обма́нливим обма́нливою обма́нливим обма́нливими
місцевий на/в обма́нливому, обма́нливім на/в обма́нливій на/в обма́нливому, обма́нливім на/в обма́нливих

Словник синонімів

НЕПРАВДИ́ВИЙ (про слова, твердження тощо - який не відповідає правді, містить у собі неправду), БРЕХЛИ́ВИЙрозм.,ЛЖИ́ВИЙзаст.;ОБМА́НЛИВИЙ, ОБМА́ННИЙ (про дані, відомості, твердження і т. ін.). - Ну, а тепер я довідався, що те донесення було неправдиве, що то на тебе наговорили твої вороги... (Г. Хоткевич); Цей навіжений молодик не спиниться ні перед наклепом, ні перед брехливим обвинуваченням у недбалому ставленні головного інженера до обов’язків (Ю. Шовкопляс). - Пор. 1. обма́нний.
ОБМА́ННИЙ (про дії, вчинки і т. ін. - який ґрунтується на обмані), ОБМА́НЛИВИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ОБЛУ́ДЛИВИЙрідше. Обманна добропорядність Модеста Герасимовича, вкрадливий баритон, вчений апломб.. - все разом може привести неосвічену дівчину в пастку (І. Волошин); В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах й обпалювали собі крила на довгі роки (М. Ю. Тарновський); Людський розум має одне вразливе місце: у найщиріших істинах його можна переконати лише за допомогою облудних засобів (з журналу).
ОМА́НЛИВИЙ (який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь), ОБМА́НЛИВИЙ, ОБМА́ННИЙ, ОМА́ННИЙ, МІШУ́РНИЙ, ЗЛУ́ДНИЙдіал.Навкруги - лунка тиша зимового сну. Однак вона оманлива: ліс живе (з журналу); Товщина льодяного покриву на Дніпрі.. обманлива. Там, де вчора була рівна поверхня, сьогодні може з’явитися ополонка, присипана снігом (з газети); Обманні, брехливі ріки! Близькі, майже відчутні, біжать і біжать під сонцем (О. Гончар); Не одне покоління алхіміків змарнувало своє життя на пошуки оманного філософського каменя (з журналу).
ПРИМА́РНИЙ (який не відповідає дійсності, не існує насправді), ОМА́НЛИВИЙ, ОМА́ННИЙ, ОБМА́НЛИВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ, НЕРЕА́ЛЬНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЕФЕМЕ́РНИЙ, ІЛЮЗО́РНИЙ (який тільки здавався справжнім, реально існуючим). Ніччю все здається чужим і примарним (Ю. Яновський); Рослини співіснують - це, так би мовити, стан миру. Проте він триває недовго, та й, зрештою, мир цей оманливий (з журналу); Не одне покоління алхіміків змарнувало своє життя на пошуки оманного філософського каменя (з журналу); Закортіло ще йому воювати.. за обманливу, як потім виявилося, землю і волю (П. Козланюк); - Живу я в Гомін-Цибулі, щодня стою за прилавком. А іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія (Є. Гуцало); Ми пообідаємо і довго бродитимемо містом... Все буде казковим і нереальним (В. Дрозд); Це були.. гасла облудних буржуазних "свобод", але в затхлих умовах Галичини навіть вони пролунали як удари вічового дзвону (П. Колесник); [Маруся:] Гріхи миру.. затягли свою неодрадную пісню про давнє щастя, будять химерну надію вернути його знову (Панас Мирний); Ця впевненість часто буває ілюзорною, бо й у похилому віці ми інколи робимо ті ж самі помилки, які робили в зелені юнацькі роки (Л. Дмитерко). - Пор. 1. нереа́льний.