БРЕХА́ТИкому і без додатка, розм. (казати неправду); ОБМА́НЮВАТИперев. без додатка і кого (як пом’якшене позначення цієї дії); ЗАЛИВА́ТИфам. (вигадуючи щось). - Док.: збреха́ти, обману́ти, обмани́тирозм.Бреши, та знай міру (прислів’я); - Ніби ти бачив, як я йшла?.. Ой обманюєш, Романе! (М. Стельмах). - Це ось він заливає, - недбало кинув Іван Петрович на шофера. - Каже, ніби я сам себе розбудив, власними своїми руладами.. (О. Гончар). - Пор. 1. обману́ти.

ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ[ОДУРИ́ТИ], ОШУКА́ТИрозм., ПІДДУРИ́ТИрозм., ОБМАНИ́ТИрозм.,ПІДМАНУ́ТИрозм.,ПІДМАНИ́ТИрозм.,НАДУРИ́ТИрозм.,ПРОВЕСТИ́розм.,ОБВЕСТИ́розм.,ОБІЙТИ́розм.,ОБМОТА́ТИрозм.,ОБКРУТИ́ТИ[ОКРУТИ́ТИ]розм., ОБПЛЕСТИ́[ОПЛЕСТИ́]розм., ОБПЛУ́ТАТИ[ОПЛУ́ТАТИ]розм.,ОБМОРО́ЧИТИрозм.,ЗАМОРО́ЧИТИрозм.,ОБСКАКА́ТИрозм.,КУПИ́ТИрозм.,ОМАНИ́ТИрідше,ОСТУПА́ЧИТИрозм. рідше, ЗМИ́ЛИТИрозм. рідше,ОБТУМАНИТИ[ОТУМА́НИТИ]діал. - Недок.: обма́нювати, обду́рювати[оду́рювати], дури́ти, ошу́кувати, підду́рювати, підма́нювати, прово́дити, обво́дити, обмо́тувати, обкру́чувати[окру́чувати], обпліта́ти[опліта́ти], обплу́тувати[оплу́тувати], моро́чити, обморо́чувати, заморо́чувати, обска́кувати, купува́ти, ома́нювати, зми́лювати, отума́нювати. Обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе (В. Козаченко); - ..Я пройшов огні і води.. Мене обдурити тяжко (Ю. Яновський); Як не конспіруються офіцери розвідвідділу фронту, але солдатів їм не ошукати (П. Автомонов); Говорили, що вона якось піддурила і приманила його до себе (І. Франко); То й не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка (приказка); Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, З ума-розуму звела (пісня); Навідала півника лисиця та й надумала його підманити (казка); - Отак-то ти нас обвів, дядьку? - обізвався до його Лушня (Панас Мирний); Остап гадав, звісно, що Василя,.. "мужика необразованого" легко обійти на суді можна (А. Тесленко); Язиком своїм обмотає [Домніка] кождого (О. Кобилянська); - Ех, не хочеться мені тебе одного пускати, - з жалем промовив Михайло. - Обкрутять тебе, ідоли (П. Колесник); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан (К. Гордієнко); - Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (І. Цюпа); Як виріс [Іван] та одбув "солдатчину", вернувся додому, добре грамотний, та всю громаду оплів - зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); [Степанида:] Якби не Василь, то обморочили тебе (М. Кропивницький); - Я зо всього викручусь,іще й їх оступачу, - он як, бабусю! (Марко Вовчок); Волам теж кращої паші давали, бо чумаки дуже худобу жаліли; як яке свято, так і воли святкували. Але зате де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"). - Пор. бреха́ти.

ОБМАНУ́ТИ (повестися нечесно, вдатися до обману, шахрайства щодо кого-небудь з метою наживи, вигоди), ОБДУРИ́ТИ[ОДУРИТИ], ОШУКА́ТИрозм.,ОБМАНИ́ТИрозм., ПІДДУРИ́ТИрозм.,ОБШАХРУВА́ТИ[ОШАХРУВА́ТИ]розм.,ОБШАХРА́ТИрозм.,ОБМАХЛЯ́РИТИрозм.,ПРОВЕСТИрозм., НАГРІ́ТИрозм.,ОБ’Ї́ХАТИрозм.,ОШАЛАПУ́ТИТИрозм., ОБМАХО́РИТИрозм., ОГУ́ЛИТИдіал. - Недок.: обма́нювати, дури́ти, обду́рювати[оду́рювати], ошу́кувати, підду́рювати, обшахро́вувати[ошахро́вувати], шахраюва́ти, шахрува́ти, обмахля́рувати, махлюва́ти, прово́дити, нагріва́ти. - На ярмаркахлюдей обманюєш? - Людей, батюшко, ні, а баришників - є гріх (М. Стельмах); Дядина та її чоловік - крамар. Вони людей обдурюють (І. Багмут); Панам легко живеться на світі, а ти, хлопе, на них роби! Вони тебе дурять.., за твою гірку працю кажуть тобі ще платити податками (Н. Кобринська); У сумі мати жде синів, З людьми у гніві на байдужих, Які живуть, "як Бог велів": Вкрадуть, обманять - і не тужать (М. Гірник); Вони їли й міркували, де що вигодніше продати, хто скільки чого зібрав, хто кого і як піддурив (М. Коцюбинський); [Степан:] Начхав я на тебе! А не доведеться тобі ошахрувати! Я зараз піду просити ревізії магазина; я доведу вам, люди добрі, що я правий! (М. Старицький); - Подумай, що б у світі діялось, коли б усі поставали розумними, хитрішими один від одного? Нудно жилося б і нецікаво, бо ні одурити, ні обмахлярити, ні обшахраювати (Є. Гуцало); Чесний у душі, ти хочеш шахрувати - а в тебе це виходить незграбно і відштовхує від тебе короткозорих людей! (Г. Хоткевич); Циган цигана на клячі не проведе (прислів’я); Баришники.. часто нагрівали княгиню на каліках та підмальованих конях (з мемуарів); У Харкові мене швидко ошалапутять (Словник Б. Грінченка); Діли та себе не огули (приказка).

ПІДВЕСТИ́ (не виконати чогось потрібного, необхідного тощо, шкодячи комусь, чомусь), ПІДКАЧА́ТИрозм.; ОБДУРИ́ТИ, ОБМАНУ́ТИ[ОБМАНИ́ТИ]розм. (не виправдати чиїхось сподівань); ЗАРІ́ЗАТИ розм. (поставити в скрутне становище). - Недок.: підво́дити, обду́рювати, обма́нювати, рі́зати. Хлопці надійні, не зрадять і не підведуть ні в чому (А. Шиян); [Лотоцький:] А, сьогоднішні переможці!Ну, вітаю. Не підкачали (І. Микитенко); Урожай того року не густий вдався, всіх обдурив: з копи ледве-ледве по три мірки вибивали (Панас Мирний); Чи весняні здійсняться мрії?Чи літо не обманить їх? (М. Рильський); - Ви мене зарізати хочете!Призначено зняти сьогодні двадцять кадрів, а ви ще й не починали? (Ю. Яновський).

СПОКУША́ТИ (домагатися інтимних стосунків з жінкою, дівчиною без серйозних намірів, даючи нещирі обіцянки), ЗВО́ДИТИ, ЗМА́НЮВАТИ, ДУРИ́ТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ОБМА́НЮВАТИ, ПІДМА́НЮВАТИрозм.,ПІДДУ́РЮВАТИрозм. - Док.: спокуси́ти, звести́, змани́ти, обдури́ти, обману́ти, обмани́тирозм.підману́ти, підмани́ти, піддури́ти. Вона деякий час секретарювала в сільраді, де її і спокусив місцевий завклубу (О. Гончар); [Анна:] Коли ви зводили дівчат і крали жінок від чоловіків, то не дивно, що вам траплялося втікати з ними (Леся Українка); [Палажка:] На кого всі надії складала, той обдурив, кинувши одну між чужими людьми з малою дитиною (Панас Мирний); - Що ж, - каже, - хоч і обманув, та не посміявся (Г. Квітка-Основ’яненко); І ті були там лигоманці, Піддурювали що дівок, .. Що будуть сватать їх, брехали, Підманювали, улещали (І. Котляревський).