НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́розм.,ЛЖАзаст., ОЛЖА́заст. (навмисне викривлення істини). - Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); [Нартал:] Я сам себе дурив, що їх люблю.. Але ж обманом неба не здобути (Леся Українка); Порфир відповів без брехні: - Школу кидав, з дому тікав (О. Гончар).

ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ[ОДУ́РЮВАННЯ], ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВОрозм., ДУРИСВІТСТВОрозм., ОБЛУ́ДАрозм., ОДУ́РАрідше, О́ШУКдіал., ОШУ́КАдіал., ЛУДА́діал., ХАРАМА́Ндіал. Не від болю сльози заблищали - Від обману першого в житті (М. Нагнибіда); Пан знову хоче її [землю] відібрати, почав судитися і, видно, неправдою та брехнею відсудить її (М. Стельмах); Дзенькіт і бренькіт [на торжку], цокотіння і бубоніння, а над усім - брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний); Палючою блискавицею впала на Євгена стаття в вечірній газеті.Стаття про шарлатанство асистента міської лікарні Мазура (Ю. Мушкетик); З консервного заводу завернули кілька ящиків з черешнею, де було виявлено фальш: знизу підкладено гілочок з листям та груддя землі, а черешнею зверху тільки прикрито (О. Гончар); [Гільда:] Тебе ще кривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); -І пощо то все перемелювати? Чи того, хто читає?.. Се сконденсована блага, екстракт глупоти і дурисвітства (І. Франко); Отечество на язиці, а в серці облуда (прислів’я); Підскочив Ярема: - Одура страшна! Я чую тут зле ошуканство..! (М. Старицький); - Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся! (Лесь Мартович). - Пор. шахра́йство.

ОМА́НА (оманливе, хибне сприйняття дійсності), ОБМА́Нчого, ІЛЮ́ЗІЯчого,ЗЛУ́ДАдіал.Алхіміків середньовіччя збила на манівці велика омана, - усі свої сили вони віддавали пошукові двох чудодійних речовин (з журналу); Переглядає [поет газету] за порядком, І враз - чи це обман очей? (Д. Павличко); Життя її ніби стабілізувалось, навіть з’явилась ілюзія щастя (В. Собко).

ШАХРА́ЙСТВО (хитрий і спритний обман), КРУТІ́ЙСТВО, АФЕ́РА, МАХІНА́ЦІЯ, ОБОРУ́ДКАрозм.,МАХЛЯ́РСТВОрозм., ПЛУ́ТНІ[ПЛУ́ТНЯ]розм.,ПЛУ́ТОЩІрозм.,ШУ́ЛЕРСТВОрозм., КРУТНЯ́розм.,КРУТАНИНАрозм.,ША́ХЕР-МА́ХЕР[ША́ХРИ-МА́ХРИ]фам.,КРЮЧКОДЕ́РСТВОзаст., ЦИГА́НСТВОзаст.,ЦИГА́НЩИНА заст.,КРУТА́РСТВО діал.Вони говорили про безпросвітний стан шахтаря, про здирства адміністрації, про шахрайство десятників (П. Панч); - Крутите ви, отці святі, - .. крутійство вам тільки шкоди завдасть (Н. Рибак); Почалася на Балканах війна з турками. Мотика встряв в одну аферу і на махінаціях коло постачання армії сіном здобув великі гроші (П. Колесник); - Я ще не впав з третього поверху головою, щоб іти на такі оборудки! (Ірина Вільде); Вже майже не нагадували [палаци] про те, що тільки вчора тут стирчали пришелепуваті драні будинки діячів махлярства цього колись спекулятивного .. міста (О. Досвітній); Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився (Панас Мирний); Не раз уже Хома терпів через плутощі шуряка (Я. Гримайло); [Петро:] Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Ми свої люди, так і говорімо ж без непотрібної крутанини (І. Франко); - Оце ще синок мені вдався - вже від рідної матері ховає якісь свої шахери-махери! (П. Козланюк); Вона [шляхта] на крючкодерстві собаку з’їла (З. Тулуб); [Рябина:] До всякого циганства ти дуже спосібний (І. Франко); Карав [професор], мов сталлю, зимними словами одного з слухачів, котрого спіймав на брехні і крутарстві (О. Кобилянська). - Пор. 1. обма́н.