облічуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | облі́чуватися, облі́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | облі́чуймося, облі́чуймось | |
| 2 особа | облі́чуйся, облі́чуйсь | облі́чуйтеся, облі́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | облі́чуватимуся, облі́чуватимусь | облі́чуватимемося, облі́чуватимемось, облі́чуватимемся |
| 2 особа | облі́чуватимешся | облі́чуватиметеся, облі́чуватиметесь |
| 3 особа | облі́чуватиметься | облі́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | облі́чуюся, облі́чуюсь | облі́чуємося, облі́чуємось, облі́чуємся |
| 2 особа | облі́чуєшся | облі́чуєтеся, облі́чуєтесь |
| 3 особа | облі́чується | облі́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| облі́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | облі́чувався, облі́чувавсь | облі́чувалися, облі́чувались |
| жін. р. | облі́чувалася, облі́чувалась | |
| сер. р. | облі́чувалося, облі́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| облі́чувавшись | ||