облічитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(провести розрахунки; підрахуватися) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив облічи́тися, облічи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   облічі́мося, облічі́мось, облічі́мся
2 особа облічи́ся, облічи́сь облічі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа облічу́ся, облічу́сь облі́чимося, облі́чимось, облі́чимся
2 особа облі́чишся облі́читеся, облі́читесь
3 особа облі́читься облі́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. облічи́вся, облічи́всь облічи́лися, облічи́лись
жін.р. облічи́лася, облічи́лась
сер.р. облічи́лося, облічи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
облічи́вшись