-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив облямува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обляму́ймо
2 особа обляму́й обляму́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обляму́ю обляму́ємо, обляму́єм
2 особа обляму́єш обляму́єте
3 особа обляму́є обляму́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. облямува́в облямува́ли
жін.р. облямува́ла
сер.р. облямува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
облямо́ваний
Безособова форма
облямо́вано
Дієприслівник
облямува́вши

Словник синонімів

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ[ОБТОРО́ЧУВАТИ], ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ[ОБКАНТО́ВУВАТИрозм. рідше], КАНТУВА́ТИрозм.,ОБВО́ДИТИрозм.,ТОРОЧИ́ТИрідше,ОБШИВА́ТИрідше. - Док.: облямува́ти, оторочи́ти[обторочи́ти], окантува́ти[обкантува́ти], обложи́ти, обвести́, обши́ти. Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з журналу); Окантувати бекешу; Кантувати хутром поли пальта.
ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ[ОХО́ПЛЮВАТИ], ОТОРО́ЧУВАТИ. - Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти[охопи́ти], оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).