-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив облямо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   облямо́вуймо
2 особа облямо́вуй облямо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа облямо́вуватиму облямо́вуватимемо, облямо́вуватимем
2 особа облямо́вуватимеш облямо́вуватимете
3 особа облямо́вуватиме облямо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа облямо́вую облямо́вуємо, облямо́вуєм
2 особа облямо́вуєш облямо́вуєте
3 особа облямо́вує облямо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
облямо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. облямо́вував облямо́вували
жін. р. облямо́вувала
сер. р. облямо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
облямо́вуваний
Безособова форма
облямо́вувано
Дієприслівник
облямо́вувавши

Словник синонімів

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ[ОБТОРО́ЧУВАТИ], ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ[ОБКАНТО́ВУВАТИрозм. рідше], КАНТУВА́ТИрозм.,ОБВО́ДИТИрозм.,ТОРОЧИ́ТИрідше,ОБШИВА́ТИрідше. - Док.: облямува́ти, оторочи́ти[обторочи́ти], окантува́ти[обкантува́ти], обложи́ти, обвести́, обши́ти. Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з журналу); Окантувати бекешу; Кантувати хутром поли пальта.
ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ[ОХО́ПЛЮВАТИ], ОТОРО́ЧУВАТИ. - Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти[охопи́ти], оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).