-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив облюбува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   облюбу́ймо
2 особа облюбу́й облюбу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа облюбу́ю облюбу́ємо, облюбу́єм
2 особа облюбу́єш облюбу́єте
3 особа облюбу́є облюбу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. облюбува́в облюбува́ли
жін.р. облюбува́ла
сер.р. облюбува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
облюбо́ваний
Безособова форма
облюбо́вано
Дієприслівник
облюбува́вши

Словник синонімів

ВИБИРА́ТИ (надавати перевагу кому-, чому-небудь, вважаючи кращим), ОБИРА́ТИ, ОБЛЮБО́ВУВАТИ. - Док.: ви́брати, обра́ти, облюбува́ти. В тебе сьогодні сватання, от ми й вирішили проситися в свати. Будемо разом жениха вибирати (М. Ю. Тарновський); - Оберу собі таку [жінку], що і добра, і тиха, а до того гарна, як ясочка... (Марко Вовчок); Кожен з бояр облюбував собі дружку (Ф. Бурлака).
УПОДО́БАТИ[ВПОДО́БАТИ] (віддати комусь, рідше чомусь перевагу, визнати кращим), СПОДО́БАТИ, ОБЛЮБУВА́ТИ, ЗЛЮБИ́ТИперев. з част. н е, УЛЮБИ́ТИ[ВЛЮБИ́ТИ]розм.; НАЗНА́ТИрозм. (познайомившись, уподобати). Коли бабуся була молодою, уподобав її якийсь парубок (С. Васильченко); - Забирайте рушниці, порох, і кулі, і все, що хто собі вподобав (В. Гжицький); - Сподобав ваш Гаврилко нашу дочку, нашій дочці сподобався ваш син, - вони й побралися (Л. Яновська); Зразу не злюбили мене в селі за таку переміну (Лесь Мартович); Стара пані улюбила його, що він такий тихий, увічливий красунь (С. Васильченко); Раніше, бувало, назнає парубок дівчину, то зараз же й скаже батькові та матері, а ті підуть на оглядини (Григорій Тютюнник).