облюбовуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний облюбо́вуваний облюбо́вувана облюбо́вуване облюбо́вувані
родовий облюбо́вуваного облюбо́вуваної облюбо́вуваного облюбо́вуваних
давальний облюбо́вуваному облюбо́вуваній облюбо́вуваному облюбо́вуваним
знахідний облюбо́вуваний, облюбо́вуваного облюбо́вувану облюбо́вуване облюбо́вувані, облюбо́вуваних
орудний облюбо́вуваним облюбо́вуваною облюбо́вуваним облюбо́вуваними
місцевий на/в облюбо́вуваному, облюбо́вуванім на/в облюбо́вуваній на/в облюбо́вуваному, облюбо́вуванім на/в облюбо́вуваних