облюбований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний облюбо́ваний облюбо́вана облюбо́ване облюбо́вані
родовий облюбо́ваного облюбо́ваної облюбо́ваного облюбо́ваних
давальний облюбо́ваному облюбо́ваній облюбо́ваному облюбо́ваним
знахідний облюбо́ваний, облюбо́ваного облюбо́вану облюбо́ване облюбо́вані, облюбо́ваних
орудний облюбо́ваним облюбо́ваною облюбо́ваним облюбо́ваними
місцевий на/в облюбо́ваному, облюбо́ванім на/в облюбо́ваній на/в облюбо́ваному, облюбо́ванім на/в облюбо́ваних