облюбити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив облюби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   облюбі́мо, облюбі́м
2 особа облюби́ облюбі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа облюблю́ облю́бимо, облю́бим
2 особа облю́биш облю́бите
3 особа облю́бить облю́блять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. облюби́в облюби́ли
жін.р. облюби́ла
сер.р. облюби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
облю́блений
Безособова форма
облю́блено
Дієприслівник
облюби́вши