-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив облу́щуватися, облу́щуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа облу́щуватиметься облу́щуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа облу́щується облу́щуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
облу́щуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. облу́щувався, облу́щувавсь облу́щувалися, облу́щувались
жін. р. облу́щувалася, облу́щувалась
сер. р. облу́щувалося, облу́щувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
облу́щувавшись

Словник синонімів

ЛУ́ЩИТИСЯ (позбуватися верхнього шару шкіри, що відокремлюється маленькими тонкими плівками, дрібними лусочками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЗЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛІЗА́ТИрозм.,ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, облі́зти, злі́зти, ізлі́зти. Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (П. Панч); Обличчя, обпалене вітрами й південним шпарким сонцем, засмагло й злущилося (О. Сизоненко); Анжела витягла дзеркальце, .. припудрила ніс, який трохи облупився від сонця (М. Чабанівський); Спини у них [бульдозеристів].. оголені і облазять, мов на ящірках (О. Гончар); Спина в неї була спечена на сонці, шкіра злазила біленькими смужками... (Є. Гуцало); В дорозі його вид попікся та почав лупитися (Г. Косинка).
ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. - відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛА́ЗИТИ, ОБКОЛУ́ПУВАТИСЯрозм.рідше, ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше,ОБЛУ́ПУВАТИСЯдіал. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, обси́патися, оси́патися, обде́ртися, обша́рпатися, облі́зти, злі́зти, обколупа́тися, ізлі́зти, облупа́тися. Група змінювала групу, гриміли кайла, лущилась стіна, але полонені просувалися вперед надто повільно (Д. Ткач); Колись зелена залізна покрівля злущилася, іржею, мов кров’ю, покрилася (Панас Мирний); Криша по всіх закутках драна, глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання (Ганна Барвінок); - Невістка не хотіла діла робити, - каже бабуся, - картопля поспіє, чоловік, бувало, зкошує, хати не обмаже: облупиться, обсиплеться (Ганна Барвінок); Лупиться під палючим сонцем старенький, вимитий дощами дах (Ю. Збанацький).